Концепція і мета

цільової комплексної програми фундаментальних досліджень НАН України

«Водень в альтернативній енергетиці та новітніх технологіях»!

на 2011-2015 рр.

Забезпечити подальший розвиток фундаментальних досліджень з трьох основних напрямів, а саме: отримання, зберігання і використання водню з метою створення нових високоефективних процесів, матеріалів та технологій для водневої енергетики.

Сприяти координації досліджень, що виконуються різними інститутами НАН України, а також концентрації зусиль на найбільш перспективних розробках, отриманих на попередньому етапі і здатних в подальшому бути основою інженерних рішень, які забезпечать реальне впровадження водневої енергетики в енергетичну, автомобільну та інші галузі вітчизняної економіки.

Сприяти покращенню енергетичного балансу України, зокрема, збільшенню частки електричної енергії в загальному енергоспоживанні, розвитку прогресивних енергозберігаючих і екологічно толерантних технологій в автомобільному транспорті, малій та автономній енергетиці, будівництві тощо.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Президії НАН України
№ 356 від 29.12.2010 р.

Новини науки і техніки

Эксперты уверены в перспективности водородных технологий при кооперации с ВИЭ

На волне популярности возобновляемых источников энергии и отказа от традиционного топлива меняется и мировой автомобильный рынок. Всемирно известные автоконцерны видят будущее даже не за электрокарами, а за автомобилями на водородном топливе.

жовтень 2015р.

Маніфест руху науковців та освітян за наведення ладу у науково-освітньому просторі.

Ми, українські освітяни та науковці, маючи відповідальність перед українським суспільством за розробку стратегії його розвитку та передбачення існуючих ризиків, звертаємось до громадськості із Маніфестом.
За останнє п’ятиріччя у світі прискорюються зміни у соціальному та економічному житті. Він перебуває на порозі структурних зрушень, що характеризуються експоненційним зростанням кількості даних. Країна, що зможе краще обробляти інформацію буде мати переваги в інноваційному розвитку. Подальший ефективний розвиток інформаційних технологій вимагає більшої відкритості, інтенсивних комунікацій, створення великих колаборацій вчених, освітян та промисловців для вирішення проблем людства та розробки нових технологій, що змінюють світ.
За п’ять років Україна може опинитися на останньому місці за показником конкурентноспроможності внаслідок не лише високого рівня корупції, відсутності прав власності, найгіршої судової системи, монополізації економіки, але й за рівнем якості освіти та практичною відсутністю наукових та інженерних кадрів.
Враховуючи загальносвітові тренди розвитку, ми вважаємо за необхідне констатувати існуючи проблеми та розпочати діалог щодо визначення напрямів їх подолання.
Основною проблемою української держави та суспільства є децивілізація.

січень 2014р.

Toyota випустила на ринок перший в світі автомобіль з водневим двигуном

У Японії почалися продажі першого в світі серійного автомобіля з водневим двигуном - седана Mirai ("Майбутнє") виробництва компанії Toyota Motor Corp,

грудень 2014р.

Україні для впровадження відновлюваних джерел енергії потрібно 300 млрд гривень

Для впровадження проектів із заміщення традиційних джерел енергії відновлюваними Україні до 2021 року знадобиться 300 млрд грн інвестицій.

листопад 2014р.

Шановні колеги!

Колективом молодих вчених Інституту мікробіології і вірусології НАНУ спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України подано роботу «Розробка інноваційних біотехнологій і обладнання для виробництва органічної продукції та енергетичних ресурсів» на конкуср на здобуття премії Президента України для молодих вчених у 2014 році. Робота влючає результати досліджень, що виновувались в рамках проектів «Створення гранульованого мікробного препарату (ГМП) для промислових біотехнологій отримання молекулярного водню з екологічно небезпечних органічних відходів» та «Розробка наукових основ створення мікробних технологій отримання молекулярного водню з органічних відходів» 2 програм з водневої енергетики.
У зв'яку з викладеним, звертаємось до Вас з проханням підтримати роботу на веб-порталі сайту Державних премій у галузі науки і техніки.
Проект М91.

Будь ласка, залишайте відгуки до 30 серпня за даним посиланням http://www.kdpu-nt.gov.ua/ru/work/razrabotka-innovacionnyh-biotehnologiy-i-oborudovaniya-dly a-proizvodstva-organicheskoy
Будемо дуже вдячні за інтерес до нашої роботи та її підтримку.

З повагою,
н.с.відділу біології екстремофільних мікроорганізмів ІМВ НАНУ,
к.б.н. Таширева Ганна

серпень 2014р.

Шановні учасники
Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України

«Водень в альтернативній енергетиці та новітніх технологіях»!

Інформаційний центр " Водень-інфо" і Національний контактний пункт Програми " Горизонт 2020" за пріоритетним напрямом " Nanotechnologies , advanced materials and advanced manufacturing and processing " - Нанотехнології , перспективні матеріали і перспективні методи отримання та обробки "запрошує Вас до участі в Новій Європейській програмі науково-технічного співробітництва " Горизонт 2020".
Сьогодні ми маємо можливість подання Ваших результатів на одному з найбільших матеріалознавчих форумів Європи " Industrial Technologies 2014" , який відбудеться в

Афінах 9-11 квітня 2014

Більш докладну інформацію про форум Ви можете знайти за посиланням http://www.industrialtechnologies2014.eu
Якщо Ви зацікавлені у співпраці в рамках цієї програми , просимо Вас заповнити наступну форму ( форма ) англійською мовою з коротким описом Ваших результатів і можливих областей їх промислового застосування відправити її за наступною електронною адресою «belanira@bk.ru» до

27 березня 2014

З усіма питаннями звертатися за телефоном 38(044)424-14-58
Контактна особа Білан Ірина Іванівна

березень 2014р.

Нині все, що вкладається державою в українську науку, пропадає.

"Українська правда. Життя" зустрілась з академіком аби поговорити про "відтік мізків" з України, про те, як виживають науковці і закордонний досвід реформування науки.
- Я би поділила науковців на своєрідні два табори: одні кажуть, що в Україні все жахливо, у науковому середовищі нічого не відбувається, і другі, які переконують, що не все так погано, як змальовують ЗМІ. Ви до якого табору належите?
- Я вважаю, що ми більше на дні, ніж на підйомі. Хоча у порівнянні з розвинутими країнами у нас є свої плюси. Наприклад, кожен має постійну роботу в науковій установі. У США постійну роботу мають прибиральниця, технік, шофер, препаратор. А науковці працюють за контрактом. Постійну має роботу хіба що професор, але щоб ним стати, треба пройти довгий кар’єрний шлях.
У нас ти можеш бути дідом чи бабою в років сімдесят, але керівник тебе не може звільнити з роботи.

жовтень 2013р.

Есть ли альтернатива производству водорода в альтернативной энергетике?

Зображення:
Black Powder в работе, частицы нагреты до 600 град.С собственным энерговыделением

Миллиардные вложения в водородную энергетику со стороны администрации США начинают приносить свои плоды. Ученые знают куда вложить деньги. Некоторые вложили деньги в карбамид. Исследователи из Америки говорят, что разработали эффективный способ получения водорода из карбамида, этот метод позволит не только найти дешевый источник для получения «топлива будущего», но и поможет решить проблему очистки сточных вод. Как это можно было осуществлять? Вначале разлажить мочевину до аммиака:
CO(NH2)2+H2O=CO2+2NH3 (1);
А затем аммиак превратить в водород по хорошо известной реакции:
2NH3=N2+3H2 (2);
Но американцы пошли длинным путем.

вересень 2013р.

Водень може стати доступним паливом завдяки новому способу збереження.

Зображення:
Новий каталізатор (тут у формі кристалів) ефективно перетворює метанол у водень, яким можна заправляти паливні елементи.

Екстракція водню із рідкого палива може допомогти вирішити одну із найбільших проблем «водневої економіки», кажуть її відкривачі. Вони розробили каталізатор, який забирає водень із метанолу, рідкого палива, яке транспортувати і зберігати просто– на відміну від власне водню.
Матіас Беллер (Matthias Beller), інженер-хімік із Ростокського Університету, Германія та його колеги сподіваються, що метанол одного дня можна буде передавати по трубопроводу або перевозити у танкерах, після чого хімічна реакція відновлюватиме із нього водень там, де це потрібно — наприклад, для забезпечення енергією селищ, розташованих поза межами електромереж, або для роботи автомобілів чи мобільних приладів.
Водень має високу енергетичну ємність і повністю екологічно чистий, оскільки в результаті його спалення виділяється лише водяна пара. У великих кількостях його добувати неможливо, проте прихильники водневої економіки кажуть, що його можна отримувати із води, використовуючи електроенергію від вітряків чи сонячних батарей. Проте оскільки водень — це газ, його непросто зберігати і безпечно транспортувати, окрім як у стисненому чи зрідженому стані, що вимагає певних зусиль та багато енергії. Багато хіміків уже протягом десятиліть досліджують способи найкращого вловлювання водню, аби використовувати його, як паливо.

серпень 2013р.

Україна отримає доступ до інформації Elsevier та даних Scopus.

У прес-службі Міністерства освіти і науки повідомили, що в Амстердамі відбулося підписання Декларації про наміри стосовно співробітництва щодо забезпечення доступу провідних вищих навчальних закладів України до контенту світового постачальника наукової інформації "ЕЛЗЕВІР", з метою отримання доступу до контенту інформаційно-наукової системи бази даних "СКОПУС".

Нова технологія дозволяє різко знизити вартість паливних елементів.

Вчені із Західного університету (Western University) знайшли спосіб різко знизити ціну паливних елементів. Завдяки цьому паливні елементи, які є дуже перспективним джерелом енергії, можуть знайти шлях у масове виробництво. Суть нової методики полягає в «розбивці» платинового каталізатора на наночастинки і навіть окремі атоми, здатні прискорювати хімічні реакції.
Платина, яка коштує дуже дорого і використовується в якості каталізатора, часто витрачається даремно, оскільки тільки поверхневі атоми працюють, а нижні шари металу не мають контакту із зовнішнім середовищем і через це «байдикують». Виходить, що для виготовлення паливної комірки потрібно купити платину і заплатити за 100% дорогого матеріалу, а реально працювати будуть лише 10-20%. В основному саме цим пояснюється дорожнеча паливних елементів, які могли б замінити допотопні бензинові мотори в наших автомобілях.
Нова технологія вирішує проблему перевитрати платини. Новий метод осадження атомних шарів (ALD) дозволяє наносити саме стільки каталізатора скільки потрібно – хоч один атом для використання в нанопристроях. Це різко знижує ціну паливної комірки без втрати її продуктивності, яка, загалом, вже і так досить висока для комерційного використання.
Розробити нову технологію осадження атомних шарів вдалося за допомогою синхротронного випромінювання установки CLS і електронного мікроскопа з надвисоким дозволом. Завдяки цьому вчені змогли відстежити хімічні властивості платини і знайти оптимальний спосіб «розбирати» платину на найдрібніші з можливих частин, здатних підтримувати каталітичну реакцію.
Новою технологією вже зацікавилася компанія Ballard Power Systems – один з найбільших виробників паливних елементів. Не виключено, що їх інвестиції дозволять створити перший дешевий зразок паливної комірки, який стане новою сторінкою в історії енергетики.
Опублікував: MrVigner в рубриці Зелена енергетика (субота 25 Тра 2013 о 00:50)
Джерело: CNews

Воднева енергетика, як вона є.

Директор Паризького музею науки Пілатром де Розьє в середині 18 століття наважився на ризикований експеримент: вдихнув водень, щоб дізнатися, як він діє на організм. Нічого не відчувши, вирішив дихнути на полум’я свічки… Пролунав вибух – дослідник дивом лишився живий. У легенях водень змішався із залишками повітря і став вибухонебезпечним. Сьогодні науковці запевняють: уже навчилися приборкувати водень, світ - на порозі ери водневої енергетики.

Hydrogen Production.

May 12 - 16, 2013

Location: Toronto, Canada
Матеріали конференції

---

Енергетики приручають штучний фотосинтез.

Американські вчені побудували установку для здійснення штучного фотосинтезу. Цей апарат перетворює сонячне світло в водень і кисень по запозиченим у матінки-природи "технологіями". Оволодіння цим процесом з достатнім показником ККД відкриває нові можливості у створенні нових систем поновлюваних джерел енергії.

Recipe for Low-Cost, Biomass-Derived Catalyst for Hydrogen Production.

Splitting hydrogen from water: This illustration depicts the synthesis of a new hydrogen-production catalyst from soybean proteins and ammonium molybdate. Mixing and heating the ingredients leads to a solid-state reaction and the formation of nanostructured molybdenum carbide and molybdenum nitride crystals. The hybrid material effectively catalyzes the conversion of liquid water to hydrogen gas while remaining stable in an acidic environment. (Credit: Image courtesy of DOE/Brookhaven National Laboratory

Енергонезалежність України ховається… на дні Чорного моря.

Розрахунки свідчать про те, що у нас під боком, чи під ногами, причаїлася така енергія, якої вистачило б на забезпечення країни упродовж 19 000 років!
Так буває: звідкись, невідомо з яких глибин, спливає на сторінках ЗМІ якась цікава наукова тема, яка ось-ось може перейти у практично-інженерну площину, і вже миготять чіткі економічні розрахунки, і починають з’являтися фірми, які готові від теоретичних розрахунків перейти до практичних дій, як раптом – гульк! І нема теми… Чому так?

Знайдено спосіб підвищити ефективність твердооксидних паливних елементів.

В паливних елементах виробіток електроенергії відбувається завдяки хімічні реакції між воднем і киснем, але найкраще така реакція проходить в твердооксидних паливних елементах, при попередньому нагріванні до температури в 700 °С і вище. Однак такі умови далеко не завжди вигідні та практичні.
Розрізаючи катодний матеріал під великим кутом, дослідники добилися різкого збільшення його активної поверхні. (Ілюстрація Chen et al.)
Саме тому вчені із Массачусетського технологічного інституту (США) спробували замінити матеріал, який використовується в одному з електродів, щоб спростити окислювально-відновні реакції і знизити вимоги по температурі. В якості заміни вони використали непростий матеріал LaxSr1-x)CoO3-?, з якого і був виготовлений експериментальний катод паливного елемента.
Матеріал виявився особливо ефективним, тому що один із оксидів, які входять в його склад, краще проводив електрони, рух яких відповідає за виникнення струму. В той же час інший матеріал ефективніше утримував атоми кисню, без яких не змогли б проходити окислювально-відновні реакції.
Аби додатково «підстьобнути» катод з двох оксидів, дослідники нарізали за допомогою фокусованого іонного пучка шари під великим кутом, що дозволило виставити в насичене киснем середовище значно більшу їх поверхню при тій же масі катода. Це збільшило активну площу двошарового катода чи не в сотню разів, зберігши одночасно і хорошу рухливість електронів, і малу рухливість атомів кисню.
Хоча експерименти показали, що до паливних елементів, які працювали б при низьких температурах, ще дуже далеко, випробуваний матеріал працює в декілька раз краще найкращого із відомих аналогів. А механізм його успішності, – взаємодія двох оксидів з різними властивостями, може бути використаний і з іншими речовинами, що, хотілося б вірити, принесе ще більш обнадійливі результати.
За матеріалами: Компьюлента
Опублікував: MrVigner в рубриці Технології (субота 04 Тра 2013 о 00:12)

Международный информационный научный портал.

ВОДОРОД

Исследованиe

Рынок водорода и водородной энергетики в России

Цель исследования:
Изучение текущей ситуации на российском рынке водорода.

Водородная энергетика.

Новые технологии производства энергии.

Задачи по снижению антропогенных нагрузок на окружающую среду являются основными из проблем, поставленными перед человеком.
Один из варианта по решению этих проблем – переход на альтернативный источник топлива – в частности – водород.

Знайдено спосіб підвищити ефективність твердооксидних паливних елементів.

Водень вже давно позиціонується, як екологічно чисте паливо майбутнього. Але з його промисловим виробництвом досі не все так гладко. Для розщеплення води на водень і кисень використовуються платиновмісні каталізатори, які занадто дорогі для того, щоб розглядати їх з точки зору задоволення всіх енергетичних потреб людства. Отримання водню методом електролізу неефективно з енергетичної точки зору, кількість витраченої на це енергії значно перевищує кількість енергії, що міститься в водні. А процес отримання водню з викопних видів палива виробляє велику кількість вуглекислого газу, що викидається в атмосферу, що зводить нанівець весь “зелений” потенціал від подальшого використання водню в якості палива. Однак, водень дуже рано скидати з рахунків завдяки тому, що безліч груп вчених і дослідників ведуть пошуки нових ефективних методів отримання водню, і однією з таких груп є група вчених з Кембріджського університету, якій вдалося домогтися досить значущих успіхів.
Вчені виявили, що в якості ефективного каталізатора для розщеплення води на водень і кисень, що працює в середовищі з нейтральним pH-фактором і при нормальній температурі, можуть виступати деякі кисневмісні сполуки кобальту. У порівнянні з платиною кобальт є більш поширеною в природі речовиною і тому він відносно недорогий. Використання кобальтових каталізаторів може зіграти величезну роль в реалізації планів переходу людства на альтернативні джерела енергії і палива протягом наступних 50 років.
“До теперішнього моменту не існувало недорогого молекулярного каталізатора, який міг ефективно розщеплювати воду на кисень і водень при нормальних умовах навколишнього середовища” – пояснює доктор Ервін Реіснер (Dr. Erwin Reisner), глава лабораторії імені Крістіана Доплера Хімічного факультету Кембріджського університету, – “Функціонування каталізатора в нормальних умовах є важливим критерієм у розвитку технологій промислового виробництва водню в великих кількостях, що дозволить серйозно розглядати водень, як “зелений” джерело енергії майбутнього “.
В даний час кембріджські дослідники розробляють дослідну установку розщеплення води на водень і кисень під впливом сонячного світла, в якій основну роль буде грати кобальтовий каталізатор. “Ми натхнені нашими першими результатами і налаштовані дуже оптимістично щодо успіху створення тестової “сонячної” системи розщеплення води” – пишуть Масару Като (Masaru Kato) і Фезайл Лекедеміалі (Fezile Lakadamyali), автори статті, що описує результати досліджень, і виданої в журналі Angewandte Chemie International Edition.
Однак в “бочці меду” кобальтового каталізатора є і “ложка дьогтю”. “У своїх дослідженнях ми зіткнулися з масою перешкод, пов’язаних в першу чергу з низькою стабільністю сполук кобальту і каталізаторів на їх основі” – розповідає доктор Реіснер, – “Але наше відкриття є лише тільки першим кроком у справі отримання “зеленого “водню, і, я думаю, що подальші дослідження дозволять нам подолати всі проблеми”.

Опублікував: MrVigner в рубриці Зелена енергетика (середа 23 Січ 2013 о 13:05)