Конференції
  1. Головна
  2. Структура
  3. Адміністрація
  4. Курдюмов Олександр Вячеславович

Курдюмов Олександр Вячеславович


Олександр Вячеславович Курдюмов — вчений-матеріалознавець, фахівець в галузі фізики твердого тіла і структурного аналізу матеріалів, лідер наукового напряму по ударно-хвильовому синтезу наноструктурних надтвердих фаз, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, лауреат Премії Ради Міністрів СРСР, Премії ім. І.М. Францевича і Премії ім. Г.В. Курдюмова, відмічений Відзнакою НАН України "За наукові досягнення". Працює в ІПМ з 1961 р. Автор 250 наукових статей, 8 монографій, 12 авторських свідоцтв, 19 патентів.

Наукові інтереси

  • Керамічні, композиційні, монокристалічні і плівкові матеріали різного функціонального призначення (високотемпературного, інструментального, електронного, оптичного, біомедичного тощо).
  • Наноструктурні (нанодисперсні, нанокристалічні) матеріали: Проблеми синтезу матеріалів при екстремальних параметрах температури і тиску.

Наукові відзнаки

  • Лауреат премії Ради Міністрів СРСР у галузі науки і техніки
  • Премія НАН України ім. І. М. Францевича
  • Премія НАН України ім. Г. В. Курдюмова

Біографія

Курдюмов Олександр Вячеславович народився 19 жовтня 1938 року в м.Ленінграді. Після закінчення в 1961 р. Київського політехнічного інституту за спеціальністю «фізика металів» він незмінно працює в Інституті проблем матеріалознавства (ІПМ) ім. І.М. Францевича АН УРСР (тепер — НАН України).

У 1968 р. — захистив кандидатську дисертацію.

У 1977 р. — захистив докторську дисертацію.

З 1990 р. — завідувач відділу Структурних досліджень керамічних та надтвердих матеріалів Інституту проблем матеріалознавства НАН України.

07.04.2000 обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України за спеціальністю: матеріалознавство, нанокристалічні матеріали.

Основні наукові дослідження присвячені вивченню фазових і структурних перетворень у вуглеці та нітриді бору. Відкрив і дослідив мартенситні перетворення шаруватих структур цих речовин у щільні модифікації. На базі проведених експериментальних досліджень створена послідовна феноменологічна теорію твердотільних перетворень у вуглеці та нітриді бору, яка стала науковим підґрунтям керованого синтезу нанокристалічних надтвердих фаз.

Розробляє та вдосконалює дифракційниі методи аналізу високодефектних нанокристалічних структур і слабопоглинальних об´єктів, якими є всі структурні форми вуглецю й нітриду бору. Використання цих методів допомогло вперше виявити такі важливі особливості тонкої структури вюртцитоподібних фаз, як орієнтовані спотворення координаційних тетраедрів, а також одномірну розупорядкованість структури й показати, що саме ці особливості визначають відносну стабільність щільних гексагональних фаз порівняно з кубічними.

Один із авторів розроблення надтвердого матеріалу «гексаніт-Р», створеного на основі вюртцитної модифікації нітриду бору, біля витоків створення якого стояв І. М. Францевич.

Створив принципово новий метод ударно-хвильового синтезу фаз високого тиску, який дає можливість реалізувати будь-яку область на фазовій діаграмі речовини, а потім, завдяки різкому охолодженню, зберегти новоутворену фазу високого тиску. За допомогою цього методу вперше у світі отримано в динамічних умовах такі надтверді фази, як кубічний нітрид бору, алмазоподібні фази в системі В-С-N, нову структурну форму вуглецю.

Курдюмов Олександр Вячеславович - автор понад 250 наукових праць, 8 монографій, 12 авторських свідоцтв, 16 патентів. Член редколегії наукових журналів: «Наноструктурное материаловедение», «Сверхтвердые материалы».

Публікації