НАПІВЕМПІРИЧНА МОДЕЛЬ ЕРОЗІЇ ПЛАСТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ В ПОТОЦІ ТВЕРДИХ ЧАСТИНОК

Анотація

Проаналізовано гіпотезу Раффа–Видерхорна про участь декількох частинок в одиничному акті ерозії пластичних матеріалів в потоці твердих частинок. Запропоновано модель ерозійного руйнування на базі введення двох “сортів” частинок — первинних и вторинних, участь яких у процесі ерозії різна. Первинні частинки утворюють кратер з валиком залишкової деформації країв, а вторинні частинки видаляють витіснений матеріал. Число вторинних частинок одиничного акту ерозії визначено шляхом критеріального узагальнення відомих експериментальних даних. Знайдено, що показник степеня в формулі залежності швидкості ерозії від швидкості частинок змінюється, відповідно, від 3 до 2 при малих та великих швидкостях удару. Ріст швидкості ерозії з нагрівом мішені має межу через зменшення числа вторинних частинок. Вплив занадто твердих частинок, матеріал яких має високу швидкість звуку, знижує ерозію порівняно з частинками більш “м'якого” матеріалу через скорочення часу контактування.