ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПОРОШКІВ НА ОСНОВІ ДИБОРИДУ ТИТАНУ-ХРОМУ ДЛЯ НАНЕСЕННЯ ПОКРИТТІВ 

  
О.А.Бондаренко,
     
В.Ю.Чернацька
 

Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України , вул. Омеляна Пріцака, 3, Київ, 03142, Україна
akwa@ukr.net
Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2024, #01/02
http://www.materials.kiev.ua/article/3676

Анотація

Отримано композиційні конгломеровані порошки системи (Ti, Cr)B2–NiAlCrWСоMoTi для газотермічного напилення та наплавки методом спікання з наступним подрібненням. Оптимізовано основні технологічні процеси отримання порошків, такі як змішування, розмелювання, спікання, подрібнення та класифікація. Визначено вплив температури спікання брикетів на продуктивність їх подрібнення та вихід готового порошку. Встановлено доцільність проведення твердофазного спікання при температурах, на 200–300 ºС нижчих від температури утворення рідкої фази. Вивчено вплив співвідношення тугоплавкої і металевої складових на технологічні властивості порошків. Показано, що зі збільшенням вмісту металевої складової, а також розміру частинок текучість порошку зростає нелінійно. Визначено вплив співвідношення структурних складових у матеріалі на морфологію частинок порошку. При більшому вмісті тугоплавкої складової (Ti, Cr)B2 частинки порошку мають уламкову видовжену форму, в той час як зі збільшенням кількості металевої складової частинки набувають більш овальної форми. Досліджено склад і мікроструктуру окремих частинок порошку та показано, що вони мають гетерофазну мікроструктуру. Встановлено, що рівномірність розподілу структурних складових в окремих частинках порошку залежить від режимів змішування та розмелювання порошкових сумішей. Показано, що для рівномірного розподілу структурних складових у частинці порошку розмір частинок вихідних компонентів має бути значно меншим (у 5 і більше разів) від розміру частинок готового композиційного порошку. При цьому різниця в розмірах вихідних частинок тугоплавких і металевих компонентів не повинна перевищувати 2–3 рази.


ГАЗОТЕРМІЧНЕ НАПИЛЕННЯ, ДИБОРИД ТИТАНУ–ХРОМУ, КОМПОЗИЦІЙНІ КОНГЛОМЕРОВАНІ ПОРОШКИ, НАПЛАВКА, СПІКАННЯ, СПЛАВИ НА ОСНОВІ НІКЕЛЮ