Конференції

Вплив вмісту стронцію на корозійну поведінку нового біорозкладного композита Mg–1Ca–1Y  для виготовлення імплантів

Мустафа Озгюр Отеяка 1*,
 
Фатіх Апайдін 2,
 
Шуле Апайдін 3
 

1 Eskisehir Osmangazi University, Eskisehir Vocational School, Department of Electronic and Automation, Eskisehir, Туреччина
2 Bilecik Seyh Edebali University, Engineering Faculty, Department of Metallurgy and Materials, Bilecik, Туреччина
3 Turkey Rail Vehicle Industry System Joint Stock Company (TURASAS), Eskisehir, Туреччина
moteyaka@ogu.edu

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2022, #01/02
http://www.materials.kiev.ua/article/3385

Анотація

У цьому дослідженні нові біологічно розкладні магнієві композити Mg–1Ca–1Y–xSr (x = 0,5, 1,0, 1,5 і 2,0) виготовлено способом механічного легування для покращення корозійних властивостей. Отримані біорозкладні магнієві композити досліджено методами дифракції рентгенівських променів (XRD) та польової емісійної сканувальної електронної мікроскопії (FE-SEM). Крім того, моніторинг корозійного процесу відбувався під час електрохімічних корозійних випробувань із застосуванням методів вимірювання потенціалу розімкнутого ланцюга ходу, анодної поляризації та електрохімічної імпедансної спектроскопії. Результати показали, що мікроструктура композитів містить декілька різних фаз, кількість яких збільшується при додаванні стронцію (Sr). За допомогою фазового аналізу в композитах виявлені інтерметаліди Mg2Ca, Mg17Sr2 та Mg24Y5. Катодний потенціал композитів зафіксовано через 2 год після занурення зразків у 0,9% розчин NaCl. Підвищений корозійний потенціал зафіксовано для композитів з масовою часткою стронцію 2,0%. Однак корозійний катодний потенціал спостерігався в композиті А з найнижчим вмістом Sr. За допомогою аналізу анодних кривих виявлено пасиваційну поведінку всіх композитів після занурення в розчин. Крім того, на поверхні зразка спостерігалася точкова корозія, а її потенціал виявився більшим для композита Mg–1Ca–1Y. Напівкруглу об’ємну петлю було помічено у всіх композитах, а поляризаційна стійкість плівки була вищою для Mg–1Ca–1Y–2Sr у порівнянні з іншими зразками. Це, ймовірно, пов’язано із додаванням Sr у захисний оксидний шар та зменшенням гальванічного ефекту мікроструктури. В цілому, додавання стронцію значно покращило властивості нового біорозкладного композита Mg–1Ca–1Y, який можна вважати перспективним для виготовлення магнієвих імплантатів.


БІОРОЗКЛАДНИЙ, КОМПОЗИТ MG–CA–Y–SR, КОРОЗІЙНИЙ, МАГНІЙ, МЕХАНІЧНЕ ЛЕГУВАННЯ