ОСОБЛИВОСТІ РУЙНУВАННЯ СПЕЧЕНОЇ НИЗЬКОЛЕГОВАНОЇ СТАЛІ, ОТРИМАНОЇ ІНЖЕКЦІЙНИМ ЛИТТЯМ З ПОРОШКІВ

С.В.Завадюк 1,
 
П.І.Лобода 2,
 
Т.О.Соловйова 2*,
 
І.Ю.Троснікова 2,
 
О.П.Карасевська 3
 

1 Казенне науково-виробниче об’єднання Форт МВС України, вул. 600-річчя, 27, Вінниця, 21027, Україна
2 Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” , просп. Перемоги, 37 , Київ, 03056, Україна
3 Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, Київ, 03142, Україна
tsolov@iff.kpi.ua

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2020, #11/12
http://www.materials.kiev.ua/article/3151

Анотація

Під час виготовлення спечених сталей за технологією інжекційного лиття порошку важко уникнути типових мікроструктурних дефектів, таких як пори та їх агломерація, гетерогенність фазової структури, границі між різними фазами. Такі неоднорідності завжди призводять до утворення, росту та поширення тріщини під час механічних навантажень спечених матеріалів. Траєкторія руху тріщини та протидія зламу пов’язані з комплексною неоднорідною структурою, яка включає в себе ферит, цементит, мартенсит, пори та слабкі поверхні розподілу. Встановлено, що зі збільшенням часу витримки при спіканні відбувається стрімкий ріст зерна металу, що призводить до крихкого руйнування зразків. Подальша термообробка дозволяє значно зменшити розмір зерен та змінити характер руйнування на в’язкий. Метод багатоциклічного спікання низьколегованої сталі з матеріалу “Catamold 8740” дозволяє значно підвищити ударну в’язкість зразків з надрізом (з 7,55 до 13,95 Дж/см2). Підвищення щільності зразків та зменшення кількості концентраторів напружень позитивно впливає на властивість матеріалу протидіяти ударним навантаженням. Так, зі збільшенням щільності заготовок після шостого циклу спікання на 2,5% ударна в’язкість зростає в 1,8 разів. Встановлено, що зі збільшенням числа циклів спікання розмір ямок в’язкого руйнування помітно зростає, у той же час приріст ударної в’язкості та щільності спеченого матеріалу поступово зменшується. Сумарна тривалість спікання призводить до значного росту розміру зерен (що, у свою чергу, гальмує заліковування пор) та збільшення щільності зразків. Рентгеноструктурним і спектральним аналізом виявлено додаткові фази після спікання та термообробки. Із підвищенням температури спікання та при застосуванні термічної обробки більш чітко проявляються додаткові карбідні і оксидні дрібнокристалічні фази. Присутність у спеченій сталі сторонніх крихких включень, поряд із залишковою пористістю, зумовлюють зниження динамічних характеристик матеріалу.


ІНЖЕКЦІЙНЕ ЛИТТЯ ПОРОШКІВ, ПОВЕРХНЯ РУЙНУВАННЯ, СПІКАННЯ, УДАРНА В"ЯЗКІСТЬ