Конференції

ВПЛИВ ТЕРМОМЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ НА ДЕФОРМАЦІЙНУ ПОВЕДІНКУ  НАНОКОМПОЗИТУ НА ОСНОВІ ФЕРОМАГНІТНОГО СПЛАВУ Fe−Ni−Co−Ti  З ЕФЕКТОМ ПАМ’ЯТІ ФОРМИ

А.М.Тітенко 1,
 
Л.Д.Демченко 2,
 
М.Б.Бабанли 3,
 
Л.Є.Козлова 1,
 
С.С.Гусейнов 3
 

1 Інститут магнетизму Національної Академії наук України та Міністерства освіти і науки України, бульв. Акад. Вернадського 36-б, Київ, 03142, Україна
2 Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” , просп. Перемоги, 37 , Київ, 03056, Україна
3 Азербайджанський державний університет нафти і промисловості, просп. Азадлиг, 20, Баку, Az1010, Азербайджан
titenko@imag.kiev.ua

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2020, #05/06
http://www.materials.kiev.ua/article/3084

Анотація

Подано результати механічних випробувань нанокомпозиту на основі феромагнітного сплаву Fe−Ni−Co−Ti з ефектом пам’яті форми при одновісному розтягу в широкому температурному інтервалі. Отриманню нанокомпозиту передувала попередня термомеханічна обробка (ТМО), що включала деформацію волочінням, загартування та старіння з метою дисперсійного твердіння. Завдяки ТМО в нанокомпозиті з широким температурним гістерезисом мартенситного перетворення досягнуто високий рівень надпружної деформації і ефекту пам’яті форми. Експериментально встановлено, що оптимальному поєднанню максимальної надпружної деформації та ефекту пам’яті форми відповідає попередня ТМО з деформацією y = 7,4−22,5% і старінням при Т = =650 °С протягом 5−10 хв. Це сприяє деформуванню нанокомпозиту по каналах фазової і двійникової пластичності в температурному інтервалі випробувань Ms < Твипр < Af (де Ms — температура початку прямого мартенситного перетворення при охолодженні, Af — температура кінця зворотного мартенситного перетворення при нагріванні). На діаграмі розтягу зразка із ступенем обтиснення y = 22,5% у двофазній області Mf < < Твипр < Ms виявлено плато з постійною величиною напруження. Значне збільшення ступеню попередньої деформацїї (більш ніж 40%) сприяє суттєвій стабілізації аустенітної матриці, виявом чого є гальмування мартенситного перетворення і зменшення оборотних ефектів в результаті зменшення величини зерна аустеніту при збільшенні щільності дефектів кристалічної будови. Зроблено оцінку розподілу розмірів зерна аустеніту залежно від обраних режимів ТМО. Відзначено, що зі збільшенням розміру зерна аустеніту зростає ступінь відновлення величини надпружної деформації. Проаналізовано фактори, що сприяють кількісному зростанню надпружності, в рамках різних феноменологічних моделей. Визначальна роль ТМО на зміну структури і механічних властивостей полягає в зміцненні сплавів, яке, своєю чергою, стимулює непружні ефекти при різних температурах.


АУСТЕНІТ, ГІСТЕРЕЗИС, ДЕФОРМАЦІЯ, МАРТЕНСИТ, НАДПРУЖНІСТЬ, НАНОКОМПОЗИТ, НАПРУЖЕННЯ, СПЛАВИ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА, ТЕРМОМЕХАНІЧНА ОБРОБКА