КОРОЗІЯ КЕРАМІКИ СИСТЕМИ AlN–TiN У 3%-НОМУ РОЗЧИНІ NaCl

Анотація

За допомогою методів потенціодинамічних поляризаційних кривих, рентгенівського фазового аналізу та Оже-електронної спектроскопії вивчено корозійну поведінку нітридної композиційної кераміки різного складу, зокрема систем AlN–TiN, 3AlN–TiN, AlN–3TiN та Ti₂AlN, у 3%-ному розчині NaCl, що імітує морську воду. Найбільш корозійностійкими виявилися зразки системи AlN–TiN. В результаті зростання анодної поляризації цих зразків до 1,20 В (від стаціонарного потенціалу –0,22 В) їхня поверхня стала виключно запасивованою, зразки практично перестали розчинятися. За більш позитивних анодних потенціалів на поверхні зразків AlN–TiN формувалася надтонка захисна плівка — двофазне покриття, яке складалося з гідроксиоксиду алюмінію AlООН та титанату натрію Na₄TiО₄. Інші композиційні кераміки не характеризуються такою виключною стабільністю: на відповідних анодних поляризаційних кривих спостерігаються більш протяжні ділянки активного розчинення. Для зразків порівняно корозійностійкої кераміки системи 3AlN–TiN продуктами корозії є поверхневі плівки, що складаються з двох фаз: гідроксиоксиду алюмінію AlООН і гідроксиду Al(ОН)₃ структури байєриту. При цьому нітрид Ti₂AlN виявився найменш корозійностійким. Керамічний композит системи AlN–TiN може бути рекомендований як найбільш корозійностійкий конструкційний матеріал для використання у середовищі морської води.