Використання методу дислокаційної динаміки для аналізу структурної чутливості тріщиностійкості ОЦК металів, схильних до квазікрихкого руйнування

Анотація

Методом дислокаційної динаміки промодельовано взаємодію тріщини з субструктурою. Розглянуто два випадки: вплив розміру зерна та деформаційної субструктури на закономірності розповсюдження тріщини в ОЦК металах. Показано, що аномальний характер залежностей тріщиностійкості від розміру зерна та ступеню пластичної деформації може бути пояснений з урахуванням особливостей взаємодії дислокацій, які емітуються з вершини тріщини, з границею зерна або комірковою структурою, що формується в деформованому стані. Результати розрахунків добре узгоджуються з експериментальними залежностями.Повний текст