Електромагнітні властивості та тріщиностійкість композитних штрипсів AA1100/Fe₂O₃, виготовлених за допомогою комулятивноЇ прокатки

Анотація

Експериментально досліджено діаграми границі формування, тріщиностійкість, а також механічні, магнітні та електрофізичні властивості композитів Al/Fe₂O₃. Для виготовлення композитних зразків Al/Fe₂O₃ використано комулятивну прокатку з восьми циклів за температури 300 °C. Було виготовлено магнітні композити з масовим вмістом Fe₂O₃-частинок 0, 5 та 10%. Якість міжшарового з`єднання покращилася завдяки більшій кількості циклів. Вивчення морфології руйнування за допомогою сканувальної електронної мікроскопії показало, що тип розриву змінюється на зсувно-пластичний у зразках, які були піддані прокатці з більшим числом циклів. Так, після більшого числа циклів видовжені у композитних зразках, порівняно з відпаленими зразками, заглибини перетворилися на порожнини. Площа границі формування, як основний критерій, різко зменшилася після першого циклу, а потім почала збіль­шуватися під час наступних циклів. Результати випробувань на руйнування показали, що після восьмого циклу тріщиностійкість поступово зростала до максимального значення 34,3 МПа × м^1/2. Також показано, що розподіл частинок Fe₂O₃ в алюмінієвій матриці стає все більш рівномірним зі збільшенням числа циклів прокатки, що суттєво впливає на однорідність магнітної ємності. Криві гістерезису покращуються після більшого числа проходів за рахунок більшого вмісту Fe₂O₃, що свідчить про зростаючу коерцитивну силу H_c і залишкову намагніченість M_R.