Електромагнітні властивості та тріщиностійкість композитних штрипсів AA1100/Fe2O3, виготовлених за допомогою комулятивноЇ прокатки

Харікумар Паллатадка 1,
 
Нубі М. Газалі 2,3,
 
Мерва Альхадраві 4,5,
 
M. ATIF 7,
 
X.П. Кастаньє 8*
 

1 Manipur International University, Imphal, Manipur, India
2 Technical College, Imam Ja`afar Al-Sadiq University, Baghdad, Iraq
3 Mechanical Engineering, Faculty of Engineering, South Valley University, Egypt
4 Department of Refrigeration and Air Conditioning Techniques, College of Technical Engineering, the Islamic University, Najaf, Iraq
5 Department of Refrigeration and Air Conditioning Techniques, College of Technical Engineering, the Islamic University of Al Diwaniyah, Al Diwaniyah, Iraq
7 Department of Physics and Astronomy, College of Science, King Saud University, P O Box 2455, Riyadh 11451, Saudi Arabia
8 School of Mechanical and Aerospace Engineering, Nanyang Technological University, Singapore
castagne1982@gmail.com

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2024, #05/06
http://www.materials.kiev.ua/article/3717

Анотація

Експериментально досліджено діаграми границі формування, тріщиностійкість, а також механічні, магнітні та електрофізичні властивості композитів Al/Fe2O3. Для виготовлення композитних зразків Al/Fe2O3 використано комулятивну прокатку з восьми циклів за температури 300 °C. Було виготовлено магнітні композити з масовим вмістом Fe2O3-частинок 0, 5 та 10%. Якість міжшарового з`єднання покращилася завдяки більшій кількості циклів. Вивчення морфології руйнування за допомогою сканувальної електронної мікроскопії показало, що тип розриву змінюється на зсувно-пластичний у зразках, які були піддані прокатці з більшим числом циклів. Так, після більшого числа циклів видовжені у композитних зразках, порівняно з відпаленими зразками, заглибини перетворилися на порожнини. Площа границі формування, як основний критерій, різко зменшилася після першого циклу, а потім почала збіль­шуватися під час наступних циклів. Результати випробувань на руйнування показали, що після восьмого циклу тріщиностійкість поступово зростала до максимального значення 34,3 МПа × м1/2. Також показано, що розподіл частинок Fe2O3 в алюмінієвій матриці стає все більш рівномірним зі збільшенням числа циклів прокатки, що суттєво впливає на однорідність магнітної ємності. Криві гістерезису покращуються після більшого числа проходів за рахунок більшого вмісту Fe2O3, що свідчить про зростаючу коерцитивну силу Hc і залишкову намагніченість MR.


ДІАГРАМИ ГРАНИЦІ ФОРМУВАННЯ, ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ, КОМУЛЯТИВНА ПРОКАТКА, МАГНІТНІ ВЛАСТИВОСТІ, СПЛАВ АЛЮМІНІЮ, ЧАСТИНКИ FE2O3