Кореляція між гранулометричним складом порошків та методами і режимами їх одержання

Анотація

Встановлення залежностей між розміром розпилених частинок та параметрами розпилення важливе як у теоретичному, так і у технологічному планах, але велика кількість параметрів процесу ускладнює цю задачу. Одним із шляхів її розв’язання є встановлення простої залежності від головних (визначальних) параметрів розпилення (або функціональних залежностей). Визначити масовий медіанний діаметр частинок партії порошку досить складно, тому крім результатів власних досліджень були залучені наявні в літературі дані інших авторів. У роботі використано результати власних досліджень і розрахунку масового медіанного діаметра частинок порошків, одержаних на пілотній установці Інституту проблем матеріалознавства НАН України шляхом диспергування розплаву Al–40,1 Cu–16,9 Fe водою високого тиску (від 0,05 до 200 МПа). При одержанні квазікристалічних порошків сплаву Al–40,1 Cu–16,9 Fe проведено ряд дослідів, в яких змінювали тиск розпилення та температуру розплаву. Серед залучених даних були розміри розпилених водою порошків чистих металів: свинцю, цинку, міді, сталей нержавіючої та швидкорізальної, а також сплавів мідно-фосфорного та феросиліцію. Для порівняння також залучено масові медіанні діаметри частинок порошків свинцю, алюмінію та міді, одержаних розпиленням стисненим повітрям при тиску від 0,4 до 2,8 МПа. За цими даними у логарифмічних координатах побудовано залежність відношення масового медіанного діаметра частинок до діаметра гравітаційного струменя розплаву d₅₀/D (зворотна величина ступеня диспергування) від критерію Вебера We. Отримано кореляційну залежність між зворотною величиною ступеня диспергування рідких металів та сплавів під час розпилювання водою і газом та критерієм Вебера. Вона відповідала лінійній залежності lg (d₅₀ / D) = 2,0 - 0,5 · lg (We).