ВПЛИВ МОДИФIКУВАННЯ ДИСПЕРСНИМИ ПОРОШКОВИМИ НАПОВНЮВАЧАМИ НА ОСНОВІ СИСТЕМИ Ti–Al–TiC НА МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ  ЕПОКСІПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИТІВ

Анотація

Досліджено вплив дисперсного порошкового наповнювача, отриманого методом обробки порошкової суміші вихідного складу 85% (мас.)  Ti + 15% (мас.) Al високовольтними електричними розрядами (ВЕР) у гасі, на основні фізико-механічні властивості полімерного композита на основі епоксидного діанового оліґомеру ЕД-20. Після ВЕР-обробки синтезований порошок із середнім розміром частинок 10–12 мкм мав наступний фазовий склад, % (мас.): 74 Ti, 15 Al, 11 ТіC. Вміст наповнювача в складі композита варіювали в діапазоні 0,25–2,0% (мас.). Встановлено, що оптимальним вмістом наповнювача, який забезпечує суттєве підвищення міцності та ударної в’язкості композита (у 1,7–1,8 разів порівняно з вихідною матрицею), є 0,5% (мас.). Подальше збільшення вмісту дисперсного наповнювача в складі композита до 1,25–2,0% призводить до суттєвого зменшення руйнівних напружень ¾ практично до рівня міцності вихідної епоксидної матриці. Запропоновано модель, що пояснює існування екстремуму на залежностях основних механічних властивостях композита від вмісту наповнювача. Модель базується на гіпотезі щодо незалежного впливу на властивості композита механічного та структурного факторів. Механічний вплив визначається перерозподілом напружень при деформаціях між матрицею і наповнювачем та рівнем адгезії між структурними складовими композита, тоді як структурний вплив полягає в зміні властивостей полімерної матриці при взаємодії з поверхнею частинок наповнювача.