КОМПОЗИЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ НА ОСНОВІ ГІДРОКСИАПАТИТНОЇ СКЛОКЕРАМІКИ ТА ВУГЛЕЦЕВИХ НАНОСТРУКТУРНИХ ВОЛОКОН: ОТРИМАННЯ, ФАЗОВИЙ СКЛАД ТА СТРУКТУРА КОМПОЗИЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ НА ОСНОВІ ГІДРОКСИАПАТИТНОЇ СКЛОКЕРАМІКИ ТА ВУГЛЕЦЕВИХ НАНОСТРУКТУРНИХ ВОЛОКОН: ОТРИМАННЯ, ФАЗОВИЙ СКЛАД ТА СТРУКТУРА 

Анотація

Досліджено фазовий склад та структуру композиційних матеріалів “біогенний гідроксиапатит / скло / вуглецеві волокна” з огляду на перспективу їх застосування у медицині.  Вихідними матеріалами слугували кальційфосфатна склокераміка на основі біогенного  гідроксиапатиту та активований вуглецевий волокнистий наноструктурний матеріал. Вихідну склокераміку, що є біоактивним матеріалом і може бути використана для  заміщення дефектних частин кісткової тканини, отримано спіканням порошкових  сумішей біогенного гідроксиапатиту та натрійборосилікатного скла. Вихідний  активований вуглецевий волокнистий наноструктурний матеріал, який, завдяки  особливостям будови, морфології поверхні та внутрішній пористій структурі,  може бути використаний як носій лікарських засобів, отримано методом 
 керованого ступеневого піролізу гідратцелюлозних волокон. Для виготовлення  композитів активований вуглецевий волокнистий наноструктурний матеріал 
 просочували склокерамічним шлікером, сушили при температурі до 40 °С та  піддавали ступеневій термообробці при 800 °С. Фазовий склад матеріалів  контролювали методом рентгенофазового аналізу та інфрачервоної спектроскопії.  Структуру досліджували методом сканувальної електронної мікроскопії.  Згідно з даними рентгенофазового аналізу та інфрачервоної спектроскопії,  композит “біогенний гідроксиапатит / скло / вуглецеві волокна” містить  кристалічну фазу гідроксиапатиту, а також аморфні натрійборсилікатне скло  та вуглецеві наноструктури. Вивчення мікро¬струк¬тури та морфології зламу  композитів виявило пористу аморфно-кристалічну мікроструктуру зі складним  специфічним рельєфом, наявність вуглецевих волокон та розвинену систему мікро- і  макропор. Композити “біогенний гідроксиапатит / скло / вуглецеві волокна” зберігають  фазовий склад та наноструктуру вихідних матеріалів і є перспективними для використання у медичній практиці.