Оцінка вибухонебезпечності порошків  за показниками максимального тиску вибуху і  максимальної швидкості зростання тиску вибуху
II. Методики визначення показників  вибуховості порошків

Анотація

За результатами дослідження розподілу концентрації газосуспензії порошків у реакційніх камерах, поширення фронту горіння і порівняльних випробувань розпилювачів розроблено методику визначення показників вибуховості порошків. Розглянуто залежності максимального тиску вибуху від концентрації частинок у суспензії, вмісту кисню в суміші з азотом та з іншими інертними газами, за даними випробувань на чотирилітровій установці Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України. На основі експериментальних даних вивчено залежність максимального тиску і максимальної швидкості росту тиску вибуху від розмірів обладнання. Показано можливість застосування закону кореня кубічного для геометрично подібних ємностей, при дотриманні критеріїв подібності потоків газосуспензії, включно з критерієм гомохронності нестаціонарних турбулентних потоків. Металеві порошки класифіковано за модифікованим індексом вибуховості, який ґрунтується на комплексі показників горючості й вибуховості та обчислюється у відносних одиницях відносно вибуховості порошків кремнію. Нерівномірність розподілу газів суттєво позначається на достовірності визначених показників вибуховості. За методикою ІПМ аналізи показників вибуховості коригуються коефіцієнтом концентрації, що характеризує розподіл концентрації суспензії частинок у реакційній камері. Неповна дезінтеграція агрегатів частинок тороїдальним розпилювачем і неповнота їх згоряння (прилад Гірського бюро США) призводить до заниження значень максимального тиску вибуху і завищення значень нижньої концентраційної межі поширення полум'я у газовій суспензії, тоді як концентрацію визначали як відношення маси розпиленого порошку до об'єму реакційної камери.