Взаємодія компонентів аморфоутворюючих  розплавів заліза та нікелю з титаном, цирконієм і гафнієм.
II. Температурно-концентраційна залежність термодинамічних функцій змішування  рідких сплавів

Анотація

Термодинамічні властивості рідких сплавів аморфоутворюючих систем Fe–Ni–Ti, Fe–Ni–Zr та Fe–Ni–Hf були описані в рамках моделі асоційованого розчину (МАР) у відповідності до інформації про їх ентальпії змішування, представленій у попередньому повідомленні. Результати розрахунків при 1873 К показують, що значення та топологія надлишкових термодинамічних функцій змішування визначається парними взаємодіями між IVB-металом і пізнім перехідним металом. Мінімальні значення функ­цій Δ_mH, Δ_mS^ex і Δ_mG^ex для кожної з трикомпонентних систем пов’язані з граничною двокомпонентною системою Ni–IVB-метал. Мінімуми енергії Гіббса змішування Δ_mG рідких сплавів при 1873 К знаходяться всередині концентраційного трикутника, що пов’язано зі значним внеском ідеальної складової Δ_mG^id. Результати розрахунків термодинамічних функцій змішування в інтервалі 800…1873 К вказують на збільшення від’ємних відхилень від ідеальності і підсилення домінуючого впливу на них парних взаємодій компонентів зі зниженням температури. В розглянутому інтервалі температур утворення рідких сплавів супроводжується значним зростанням їх термодинамічної стабільності, яка визначає їх здатність до аморфізації. В рамках МАР розра­хо­вано склад асоційованого розчину, який відповідає розплавам систем, і оцінено ступінь ближнього хімічного порядку як сумарної мольної частки асоціатів Σx_аssoc. Показано, що при зниженні температури хімічне упорядкування в розплавах розглянутих трикомпонентних систем зростає. У відповідності до емпіричного правила, прогнозований концентраційний інтервал аморфізації розплавів Fe–Ni–Ti, Fe–Ni–Zr і Fe–Ni–Hf був визначений як x_Me ≈ 0,18…0,76, де x_Me — мольна частка IVВ-метала.