ВПЛИВ КІЛЬКІСНОГО ФАЗОВОГО ТА РІЗНИХ ВИДІВ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ НА ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СПЛАВУ ZrNiMnCrV

Анотація

Методом рентгенофазового аналізу встановлено, що при витримці на повітрі сплаву ZrNi_1,2Mn_0,5Cr_0,2V_0,1 у вигляді порошку спостерігається різна стабільність кількісного фазового складу його поверхні, яка залежить від маси зразка. При витримці на повітрі протягом 2 діб порошку зі зразка з меншою масою (5 г) спостерігається його певна стабільність (коливання кількісного фазового складу в межах 1%), тоді як у порошку зі зразка  з більшою масою (40 г) зафіксовано поліморфізм фаз С15 і C14 (на 4% збільшується кількість фази C15 і на стільки ж зменшується кількість фази C14). Більш стабільний при витримці на повітрі протягом 2 діб зразок демонструє більшу циклічну стійкість у ході гідрування–дегідрування. Зроблено припущення, що стабільність кількісного фазового складу зразка з меншою масою при витримці на повітрі має місце також при його гідруванні–дегідруванні ї є причиною більшої циклостійкості, а зміна кількісного фазового складу негативно впливає на циклічну стійкість. Активація електродів, спресованих зі свіжовиготовлених порошків сплаву ZrNi_1,2Mn_0,5Cr_0,2V_0,1, залежить від виду нікелю та марганцю, використаних для плавки, і відбувається з різною швидкістю. Так, у разі використання електролітичного нікелю та електролітичного марганцю при виплавці сплавів (маса зразків 40 г) досягнення максимальної розрядної ємності відбувається на 6 циклів швидше, ніж при використанні катодного нікелю та феромарганцю. На противагу швидкості активації, циклічна стійкість електродів з порошків сплаву ZrNi_1,2Mn_0,5Cr_0,2V_0,1, виплавлених з різних видів нікелю та марганцю, залежить, перш за все, від маси зразка. Криві циклічної стійкості електродів, отриманих пресуванням свіжоподрібнених порошків із зразків сплаву масою 5 г (катодний нікель і феромарганець — в одному зразку та катодний нікель і електролітичний марганець — в іншому), співпадають. Також співпадають криві циклічної стійкості електродів зі зразків масою 40 г (катодний нікель і феромарганець — в одному зразку та електролітичний нікель і  електролітичний марганець — в іншому). Кращу циклостійкість демонструють електроди з порошків, отриманих із зразків меншої маси, що, можливо, пов’язано не тільки з розміром зразка, але й з використанням катодного нікелю при виплавці сплавів. Втрати розрядної ємності цих електродів за 80 циклів складають 8%, тоді як електроди з порошків, отриманих подрібненням зразків більшої маси, за стільки ж циклів втрачають 50% розрядної ємності.