СТРУКТУРА ТА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ ПЛАЗМОВИХ ПОКРИТТІВ ІЗ КОМПОЗИЦІЙНИХ ПОРОШКОВИХ МАТЕРІАЛІВ СИСТЕМИ NiCrBSiC-TiCrC

Анотація

Методом конгломерування на органічній зв'язці отримано композиційні порошки NTC20 та NTC40 на основі самофлюсівного сплаву NiCrBSiC з добавками 20 та 40% (мас.) TiCrС відповідно. Внаслідок вигорання органічної зв'язки при плазмовому напиленні відбувається сегрегація компонентів композиційних порошків, що призводить до втрати певної кількості (до 15–20% (об.)) частинок TiCrC. Плазмові покриття NTC20 та NTC40 характеризуються гетерофазною структурою ламельного типу, що складається з матриці на основі нікелю (в якій рівномірно розміщені дрібнодисперсні зерна боридів та карбоборидів хрому розміром 1–2 мкм) і частинок TiCrC розміром 5−8 мкм. Методом мікрорентгеноспектрального аналізу виявлено збільшення кількості оксидів у структурі покриттів NTC20 та NTC40 порівняно з покриттям NiCrBSiC, що повязано з окисненням  частинок TiCrC при плазмовому  напиленні. Введення добавок TiCrC до складу самофлюсівного сплаву NiCrBSiC також збільшує пористість плазмових покриттів NTC20 та NTC40 до 8% порівняно з покриттям NiCrBSiC (5%). Триботехнічні випробування плазмових покриттів із композиційних порошків NTC20 та NTC40 проведені в умовах тертя ковзання без мастила з використанням сталі 65Г як контртіла. Для порівняння випробувано плазмове покриття з серійного самофлюсівного сплаву NiCrBSiC. Встановлено, що введення до самофлюсівного сплаву NiCrBSiC частинок TiCrC у кількості 20 та 40% (мас.) призводить до підвищення зносостійкості плазмових покриттів у 2−2,3 рази. При збільшенні швидкості випробувань від 4 до 12 м/с покриття із серійного сплаву NiCrBSiC зазнає катастрофічного зношування (І » 60 мкм/км), тоді як інтенсивність зношування покриттів NTC20 та NTC40 залишається сталою (І » 12–22 мкм/км).