ДЕТОНАЦІЙНІ ПОКРИТТЯ ІЗ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ СИСТЕМИ (Ti, Cr)B2–NiAlCr
І. ТЕХНОЛОГІЯ НАПИЛЕННЯ, СКЛАД І мікроструктура покриттів

  
О.А.Бондаренко 1,
 
К.М.Гальцов 1,
 
А.Лейтанс 2,
 
І.Бойко 2,
  

1 Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України , вул. Омеляна Пріцака, 3, Київ, 03142, Україна
2 Рижский Технический университет, ул. Кипсалас, 6Б, Рига, LV 1048, Латвія
akwa@ukr.net

Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2020, #05/06
http://www.materials.kiev.ua/article/3089

Анотація

Методом детонаційного напилення отримані покриття з металокерамічних матеріалів системи (Ti, Cr)B2−NiAlCr на конструкційній сталі. Визначено оптимальні режими напилення розроблених матеріалів залежно від співвідношення структурних складових. Досліджено вплив вмісту тугоплавкої та металевої складових у матеріалі для напилення на мікроструктуру і склад покриттів. Показано, що формується гетерофазна ламелеподібна мікроструктура з досить рівномірним розподілом фаз. Покриття з матеріалів, що містять більше металевої складової, мають більш рівномірний розподіл фаз, що значною мірою залежить від технологічних характеристик порошків. Порошки на основі сплаву NiAlCr мають в 3−4 рази вищу текучість, ніж порошки на основі (Ti, Cr)B2, що забезпечує більш високу стабільність як подачі порошку, так і процесу напилення в цілому. Завдяки цьому покриття мають більш високу щільність і більш рівномірний розподіл фаз. Покриття напиляли без підшару, з підшаром із детонаційного покриття NiCr, а також підшаром, отриманим методом електроіскрового легування тим самим матеріалом, що й основне покриття. Отримані покриття мають якісний адгезійний контакт з основою — як при використанні детонаційно-напиленого підшару NiCr, так і без нього, причому їх товщина може досягати 0,8−1 мм. При використанні підшару із електроіскрового покриття з високим вмістом (Ti, Cr)B2 на границі контакту “покриття−підшар” виявлено тріщини. Це пов’язано із більш високою твердістю підшару та погіршенням його деформування під дією прискорених частинок напилюваного матеріалу. Попередня підготовка поверхні шляхом напилення різного типу підшарів практично не впливає на мікроструктуру покриттів і якість їх контакту з основою.


ДЕТОНАЦІЙНЕ НАПИЛЕННЯ, ДИБОРИД ТИТАНУ–ХРОМУ, КОМПОЗИЦІЙНІ МЕТАЛОКЕРАМІЧНІ МАТЕРІАЛИ, МІКРОСТРУКТУРА, ПОКРИТТЯ