СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ ПОРОШКОВИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ ЗАЛІЗО (ХРОМИСТА СТАЛЬ)–ВИСОКОВУГЛЕЦЕВИЙ ФЕРОХРОМ

Є.С.Караїмчук,
 
В.А.Маслюк,
 
М.І.Підопригора,
 
Я.А.Ситник
 

Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України , вул. Омеляна Пріцака, 3, Київ, 03142, Україна
Порошкова металургія - Київ: ІПМ ім.І.М.Францевича НАН України, 2019, #09/10
http://www.materials.kiev.ua/article/2972

Анотація

Досліджено вплив умов отримання на фазовий склад, структуру та властивості порошкових матеріалів на основі заліза та хромистих сталей (Х17Н2, Х13М2) з 35% (мас.) ферохрому ФХ800. Зразки складу, % (мас.): 65Х17Н2–35ФХ800, 65Х13М2–35ФХ800 та 65Fe–35ФХ800 — отримували за схемою однократного пресування та спікання в інтервалі температур 1150–1270 ºС у вакуумі з ізотермічною витримкою 30 хв. Попередньо суміші розмелювали в кульовому млині протягом 72 год у середовищі спирту. Порошок високовуглецевого ферохрому ФХ800 (8,6% (мас.) С) отриманий методом механічного подрібнення кускового матеріалу. Мікроструктуру зразків дослі-джено за допомогою растрового електронного мікроскопа РЕМ-106І. Показано, що структура карбідосталей змінюється від двофазної при використанні залізного порошку до трифазної при використанні порошків хромистих сталей Х13М2 і Х17Н2. Доведено, що зміна складу матричної фази несуттєво впливає на густину та твердість карбідосталей, але дещо підвищує міцність на вигин матеріалу на основі хромистої сталі Х13М2. Зносостійкість матеріалів при абразивному зношуванні досліджено в процесі сухого тертя по поверхні алмазного круга. Встановлено, що масовий знос карбідосталей на основі сталей Х13М2 і Х17Н2 в 2,1–2,4 раз менший, ніж при використанні залізної матриці. Корозійні випробування проведено прискореним методом, який полягає у періодичному зануренні зразка в 20%-вий розчин HNO3. Результати показали, що зразки на основі заліза та хромистих сталей Х13М2 і Х17Н2 є стійкими в розчині азотної кислоти.


ВИСОКОВУГЛЕЦЕВИЙ ФЕРОХРОМ, КОМПОЗИТ, ПОРОШКОВІ МАТЕРІАЛИ, СПІКАННЯ, ХРОМИСТА СТАЛЬ