СТІЙКІСТЬ ПОРОШКІВ НА ОСНОВІ ЗАЛІЗА РІЗНОГО ФАЗОВОГО СКЛАДУ В БІОЛОГІЧНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

Анотація

Досліджено взаємодію порошків на основі заліза різного фазового складу з модельними біологічними середовищами в експерименті in vitro. Порошки отримували розкладанням–відновленням солей оксалатів заліза в діапазоні температур 450–830 °С у вуглецьвмісних захисних середовищах, а також розкладанням–відновленням солей лимонної кислоти (цитратів) при температурах 390 і 450 °С з пролонгованою витримкою в захисному середовищі водню. Фазовий склад порошків досліджено на рентгенівському дифрактометрі ДРОН 3,0 у Со-К_α-випромінюванні. В якості біологічних середовищ було використано плазму крові людини, а неорганічних — дистильовану воду та 0,9%-ний розчин NaCl. Показано, що в плазмі крові та неорганічних середовищах відбуваються різні хімічні процеси: у водних середовищах — корозія, в середовищах, що містять плазму крові людини, — взаємодія між залізом та білками з утворенням залізо-білкових комплексів. Інтенсивність розчину порошків у плазмі крові залежить від вмісту фази α-заліза в порошку: чим він вищий, тим активніше порошки взаємодіють з білками плазми феритином і трансферином — головними компонентами фракції γ-глобулінів крові. Порошки, отримані методом розкладання–відновлення цитратних солей при температурах 450 та 390 °С з пролонгованою витримкою в захисному середовищі водню, більш інтенсивно взаємодіють з модельними розчинами шлункового соку, що робить їх перспективними для створення на їх основі залізовмісних харчових добавок.