КОРОЗIЙНА СТIЙКIСТЬ ПОРОШКIВ ЗАЛIЗА, ПЛАКОВАНИХ ФОСФОРОМ, У БIОЛОГIЧНИХ ТА НЕОРГАНIЧНИХ СЕРЕДОВИЩАХ

Анотація

Одним з перспективних напрямків порошкової металургії є плакування вихідних порошків, що дозволяє широко варіювати їх технологічні та магнітні властивості. Досліджено корозійні властивості залізних порошків, плакованих фосфором, та вивчено їх взаємодію з біологічними середовищами організму людини. Плакування фосфором залізних порошків різної дисперсності марок ПЖРВ 3.200.26 (Україна), АНС 100.29 (Швеція) та ПЖВ 200 (Росія) проводили з використанням методів хіміко-термічного розкладання сполук фосфору та термохімічного синтезу у вібруючому шарі. Корозійні випробування плакованих фосфором залізних порошків проводили в 3%-ному розчині NaCl. Розрахунки глибинного показника швидкості корозії показали, що порошки заліза, плаковані фосфором, мають значно більшу корозійну стійкість в агресивному середовищі (3–4 бали за стандартом ISO 11130:2010) порівняно з вихідними порошками (1 бал). Низькі показники глибинної швидкості корозії порошків, плакованих фосфором, свідчать про те, що корозійні процеси в них відбуваються лише на по-верхні частинок. Показано, що вихідні порошки заліза марок ПЖРВ 3.342.28 та АНС 100.29 взаємодіють з плазмою крові людини значно активніше (майже у 5,8 разів для ПЖРВ та у 7,2 разів — для АНС), ніж плаковані фосфором. Фосфор на поверхні порошків заліза взаємодіє з білками плазми, утворюючи захисний колоїдний біокомплекс крові, що значно збільшує стійкість плакованих порошків у плазмі крові людини. Отже, плакування фосфором залізних порошків значно підвищує їх хімічну стійкість як у біологічних середовищах, що містять плазму крові людини, так і на повітрі.